Що є зло, і що є добро
Oct. 3rd, 2022 03:22 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chy_me_ra"Зло - действие или намерение с целью вызвать у жертвы отрицательные эмоции (следует оценивать по намерениям совершающего).
Добро - действие, вызывающее у объекта положительные эмоции (следует оценивать по восприятию объекта)."
(с) Всеволод Михальцев
Ця цитата трапилася мені років зо двадцять тому. І виявилась дуже простою у використанні, але при цьому логічною та показовою. Бо концепція ОДРАЗУ розділяє наміри і наслідки дій.
Зазвичай люди схильні оцінювати навпаки: зло оцінюється по наслідках для об'єкта, а добро - по намірах суб'єкта. І з цього виходить весь час велика плутаниця, коли людина хотіла хорошого, а в результаті наробила багато злого. Оці всі розмови про нанесення добра та спричинення користі - вони ж про різницю між тим, що людина хотіла (добра, користі), і що в неї в результаті вийшло (явно НЕ добро і НЕ користь). І тоді починаються свари, чи то людина хороша, чи то ні (де суб'єкти та об'єкти подібних дій як правило займають діаметрально протилежні позиції).
А в наведеній концепції все прозоро: якщо людина ХОТІЛА зробити зле (це до речі саме складне, бо ми ж по замовчанню вважаємо, що кожен, хто зло зробив - хотів саме цього, але ніт, треба напружуватися та аналізувати, а що хотів наш суб'єкт насправді) - то це зло. Якщо людина ЗРОБИЛА добре (тобто, той, на кого направлена дія, погоджується, що результат йому подобається) - то це добро (а якщо не погоджується, то це щось інше, але НЕ добро). Якщо хотіла зробити добре, але вийшло чомусь як завжди (чи навіть гірше) - то ні те, ні інше (і це нормально, світ не чорно-білий). А буває "2 в 1": "тая сила, що вічно хоче зла і вічно творить благо" (наприклад, король Піратських островів із "Саги про живі кораблі" Робін Гобб часто дуже дивувався, що до нього його піддані добре ставляться).
Оригинал записи на Дыбре
Добро - действие, вызывающее у объекта положительные эмоции (следует оценивать по восприятию объекта)."
(с) Всеволод Михальцев
Ця цитата трапилася мені років зо двадцять тому. І виявилась дуже простою у використанні, але при цьому логічною та показовою. Бо концепція ОДРАЗУ розділяє наміри і наслідки дій.
Зазвичай люди схильні оцінювати навпаки: зло оцінюється по наслідках для об'єкта, а добро - по намірах суб'єкта. І з цього виходить весь час велика плутаниця, коли людина хотіла хорошого, а в результаті наробила багато злого. Оці всі розмови про нанесення добра та спричинення користі - вони ж про різницю між тим, що людина хотіла (добра, користі), і що в неї в результаті вийшло (явно НЕ добро і НЕ користь). І тоді починаються свари, чи то людина хороша, чи то ні (де суб'єкти та об'єкти подібних дій як правило займають діаметрально протилежні позиції).
А в наведеній концепції все прозоро: якщо людина ХОТІЛА зробити зле (це до речі саме складне, бо ми ж по замовчанню вважаємо, що кожен, хто зло зробив - хотів саме цього, але ніт, треба напружуватися та аналізувати, а що хотів наш суб'єкт насправді) - то це зло. Якщо людина ЗРОБИЛА добре (тобто, той, на кого направлена дія, погоджується, що результат йому подобається) - то це добро (а якщо не погоджується, то це щось інше, але НЕ добро). Якщо хотіла зробити добре, але вийшло чомусь як завжди (чи навіть гірше) - то ні те, ні інше (і це нормально, світ не чорно-білий). А буває "2 в 1": "тая сила, що вічно хоче зла і вічно творить благо" (наприклад, король Піратських островів із "Саги про живі кораблі" Робін Гобб часто дуже дивувався, що до нього його піддані добре ставляться).
Оригинал записи на Дыбре
